понеділок, 23 квітня 2012 р.

Гайдамацький марш

21 квітня у Чернівцях пройшов марш на честь Коліївщини, від початку якої минуло 244 роки. Чернівецькі націоналісти організувалися і таким чином спільними зусиллями провели ходу центром міста для того, щоб нагадати собі та людям про відважних героїв-гайдамак, зокрема про Івана Гонту та Максима Залізняка, які очолили повстання проти гніту польської шляхти.
Завдяки безладу в нашій державі можна знову провести паралель між ХVIII та ХХІ століттями: така сама зневіра, страх, непорозуміння, плазування перед "панами", безнадійність... Але цього не можна допускати! Багато хто мені в обличчя казав: "Та нашо тобі та Україна, тут нічого доброго нема, їдь за кордон". Зате деякі інші люди цю фразу коментували так: "Роби що знаєш, старайся в г**** не встрявати, але й не здавайся: що набудуєте собі, те й матимете,тепер все в руках молодого покоління".
Отож зараз саме час взяти ситуацію під контроль в свої руки і не піддаватися тиску песимістів і "господарів держави". Ми, молоде покоління, маємо дух і силу, любов до Батьківщини і мотивацію, тож уже давно слід потроху рухатись до нашої мети, не зупинятися, не падати духом, а поступово хоча б щось робити. 
На марші нас було біля 60 людей, час від часу хтось приєднувався, і все пройшло чудово і мирно. Були гості з Києва, Полтави, Львова. Дехто жалівся, що нас мало, що це нічого не дасть, що така хода - просто абсурд, але мети ми досягли: привернути увагу людей, нагадати про подвиги минулого, про сьогоднішні біди і про те, що герої не вмирають, вони живі, і кожен з нас може стати ним.
2-й Гайдамацький марш закінчився невеличкою проповіддю біля пам'ятника Шевченку в центрі міста. Трохи не в тему, але там стояла величенька писанка, яка крутилася, естетично не вписувалася у вуличний пейзаж і теж була не в тему. Як йолка наша на Майдані. От вам і паралелі повсюду :)

Я приїхала на марш із Києва, хоча народилася в самих Чернівцях :) І якщо чесно, була абсолютно задоволена: погода гарна (хоча передавали грозу), атмосфера хороша і цікаві люди. Як я вже казала, все пройшло мирно, весело і без пригод. Я почала страдати якоюсь джигурдою, на відміну від решти, не прикрила нічим обличчя, та ще й ішла у другому ряді, спереду, так що моя фізіономія світилася по всіх Чернівцях. Але вийшло так, що на фотографіях мене майже не видно, бо хлопці банер несли високо :)
Метою мого приїзду на марш було пофотографувати і написати гарну статтю, але мене впхали у голову колони, так що я зробила буквально декілька паршивеньких знімків. Нічого, от і маєте відгук не спостерігача маршу, а безпосереднього учасника, що теж непогано.
Після усього того добра ми трошки погуляли містом, пофотографувалися, напилися всяких сочків-квасів, наїлися шоколадок-морозива і приємно побалакали. 
Решту часу я провела відпочиваючи в селі, про що напишу пізніше, бо зараз іду на ще одну веселу і цікаву  подію, звіт про яку постараюсь дати сьогодні ввечері. Якщо виникають якісь питання, відгуки, побажання - пишіть в коментарі, буду рада всім :)

Немає коментарів:

Дописати коментар