вівторок, 24 квітня 2012 р.

Сергій Жадан: "Вогнепальні й ножові"

 23 квітня в УНІАНі відбулася презентація нової книжки Сергія Жадана "Вогнепальні й ножові". За словами автора, ця книжка йому надзвичайно подобається і є найкращою, написаною ним дотепер. У неї ввійшли вірші та есеї, написані за останні 3-4 роки, а також ілюстрації дніпропетровської художниці Аліни Гаєвої.
Жадан зачепив типові для нього теми: любов до батьківщини, до "материнського молока", біблійну тематику, християнство, марксизм. У деяких віршах можна вгадати міністрів та інших можновладців, християнство - "проідею марксизму". Щодо останнього, письменник зауважив,  що "так чи інакше церква постійно присутня в нашому житті" і що марксизм краще працює економічно, ніж естетично.

Загалом вийшла доволі дивна книга, проте найвдаліша. І "певний момент логіку краще не включати".
Щодо назви книжки, Сергій розповів (чи жартував?), що назва народилася після довгих розмов з маркетинговим відділом видавництва "Клуб сімейного дозвілля", повинна була містити щонайменше 2 слова і приваблювати покупців, щоб продати 10 000 книг накладу :)
Презентація пройшла досить швидко і в такій собі розслабленій і навіть інтимній атмосфері.  У конференцзалі УНІАНу залишалися вільні місця, а більшість присутніх були друзями письменника. Тож усі мали можливість ставити скільки завгодно запитань. Зокрема, Сергій розповів про свої книги те, що у більшості випадків він спочатку пише, а потім персонажі матеріалізуються (а не навпаки, як зазвичай). "Мені так цікаво з вами розмовляти", "ПР - партія без ідеології, це партія бізнес-плану" - лише декілька із численних цитат, які вказували на відкритість і щирість автора на цій спокійній презентації. 

Після питань-відповідей (які ставилися досить хаотично) Жадан зачитав деякі поезії із книги, а також немало нових, які ще не друкувалися чи й не читалися публіці взагалі. Наприклад, вірш    " Два бердичевські євреї" та цикл поезій "Лисиця". 
Загалом враження від презентації позитивні. Трошки дратувало те, що Сергія тяжко було сфотографувати, адже він постійно розмахує руками, вовтузиться, ходить. Але і за це дякую, хоч весело і цікаво було.
Після дощику і презентації змогла нарешті погуляти трішки у парку, тож залишаю вам чотири релакс-знімки :) 




Немає коментарів:

Дописати коментар