неділя, 6 травня 2012 р.

C'est pas ma faute

Лінь потрошку проходить. Чи, принаймні, повинна пройти. І вже завтра знову доведеться взятися за роботу. А поки що я знову копалася в старих фотографіях, і найшла ще трохи красивих та цікавих  знімків.




 Фото з однієї із численних прогулянок до Труханового острова. Страшенно люблю фотографувати проти сонця, і хоч майже всі пищать, що це неправильно, як бачите, знімки виходять надзвичайно красиві та життєрадісні . 0% фотошопу.
 А це вже дома-дома. Мої дві киці: Лаура і Кука. Донечка і мама :)
Овочевий пиріг, оздоблений сваргою, спечений того ж таки холодного зимового вечора.
My current addiction. Вирішила взятися трошки за класику. Поки що прочитала небагато, але вже втяглася. Дуже красиво і незвичайно  написано.
Ні, ну я обожнюю себе. Весь день валялася, майже нічого не робила, а в 9 вечора - гоп! Прийшло натхнення! Надійці захотілось булочок, і неабияких, а домашніх. Тож зразу полетіла в магазин, купила всі необхідні інгредієнти, замісила тісто і поки воно підходить, щось клацаю собі тут. Наступного разу обіцяю вам показати результат моєї нічної діяльності :)
А ще мені цікаво, хто цієї ночі потривожить мій сон. Бо вже 3 ночі підряд лягаю спати перед 11, ніби все класно, організм якісно відпочине і таке інше, а о 12 з копійками мене обов'язково хтось розбудить, майже в один і той самий час!
1 ніч: кохана людина
2 ніч: хороша подруга
3 ніч: тато цієї подруги! Остання людина, яку я сподівалася бачити в такий час...
Ось так. Не дають нещасному бурсаку виспатись :(

Немає коментарів:

Дописати коментар