четвер, 31 травня 2012 р.

Завтра літо!

Я вже дома! На цілих 3 місяці! А в селі дооообре...Погода сьогодні видалася чудова: сонце, дощ, вітер... Правда, я трохи дуже в розпачі, потім може розповім, чому...
Сьогодні в мене прогрес: полюбила працювати на городі. Може, не дуже й полюбила, але смак в цьому вловила. Мені здається, що на це вплинуло моє язичництво: контакт з природою, фізична праця, сім'я... Все ж таки година з сапою в руках, на горі, з хмарами, вітром й босоніж краще, ніж годинами сидіти і  втикати в екран.
Трохи рознервувалася поки комбінувала фотографії: звикла працювати з PhotoScape, бо він дуже простий і в ньому є базовий набір функцій. Аж на домашньому комп'ютері його не виявилось, натомість є фотошоп. З фотошопом за все своє життя я гралася 2 рази по 5 хв, бо він мене бісив чомусь. Поки зробила цей нещасний коллаж, майже доїла коробку цукерок, перепробувала зо 5 онлайн-редакторів і поклацала шось у фотошопі, ще більше рознервувалась і в кінці взяла рідний лептоп і у фотоскейпі зробила те, з чим годину по інтернетах бісилась...
Тож швиденько закидаю фотографії з останніх днів і йду читати...



1. У вівторок наїлася піци біля Могилянки
2. У середу віднесла букетик Перуну
3. Нове чтиво:  Іздрик (потім напишу реценцію, вже час й таке практикувати...)
4. Мама дала коробку цукерок :) Хоча з чорного шоколаду, тошнить, фу. Але молочний шоколад я вже доконала.
5. Сьогодні.

понеділок, 28 травня 2012 р.

My room

На днях з'їжджаю з гуртожитку і повертаюся додому!!!  Зараз у мене істеричний період коли не вистачає місця і сумок і не знаєш, куди кому що скидати. Плюс сесія ще не закінчилась, ще є купа справ по всьому Києву і околицях, великий список домашніх справ і щоденні зміни планів. Проте я люблю возитися з цим усім, хоч і невеличкий стрес, але приємно. Вже зовсім скоро буду дома-дома!
Час збирати речі. Трошки жаль розформовувати мій куточок, адже він найбільш затишний у всьому гуртожитку (за версією гостей). Трохи дуже дадаїстичний, але світлий, затишний, теплий, милий і дівочий:









Остаточно змінились мої плани щодо червня. Трошки жаль, але нічого, побуду дома, адже це те, чого мені зараз так не вистачає...  Скоро додому!!!

Feels like summer

Ех, сесія... Скоро тебе спекаюсь, Третя Могилянська Сесія... А поки мушу ночі не спати, нервуватися трішки, погано харчуватися (та йдіть ви під три чорти, ремонти дурні, от не можна ж було нам останній місяць по-людськи дожити?!)...
Хоча це й приємні клопоти: збирання речей, пошуки й покупки найнеобхіднішого на літо, планування літа, деякі мрії... Напевно, деякі зміни у плані на червень і липень будуть, але мені і так і так буде добре. Сильний не той, у кого все добре, а той, у кого все добре незважаючи ні на що.
Це ж так прекрасно... Село, родина, річка, ніжні й плавні контури Карпат, морозиво, друзі, хороша їжа, літній одяг, коти, бібліотека, фільми і ... ще щось :) Сoming soon.
А поки мушу їсти довбані крекери, вчити фонетику, писати музейні звіти, пити огидну каву в стіках, бити комариків, слухати музику і це все прямо серед ночі, опівночі...
Літо!!! Я тебе люблю!!! ПРИЙДИ ШВИДШЕ! І викини геть оцю сесію... Я малювати хочу, а не приголосні аналізувати :( Ну от, в мене вже передлітня агонія.
Деякі фото з 25 травня під Комітетами Верховної зРади:







Постити серед ночі... Цікаво, дуже цікаво...

субота, 26 травня 2012 р.

On my birthday I...

Фото з 24 травня :)

Отримала багато-багато квітів. Вгадайте з першого разу, які мої улюблені  :)

Склала 2 заліки. Пашков навіть трохи балів подарував!




Вийшла на протест під Верховною Радою. Правда, побула там недовго, бо квіти вимагали води, а шлунок - їжі. По дорозі туди мене вітали купи незнайомих людей... :)
Сходила з другом на Вечір Повстанської Пісні в Могилянці. Дуже приємна атмосфера!

Щодо подарунків, то методист кафедри мене трошки потролила і подарувала... книжку Шалагінова!  Ну і звичайно, класика: цукерки, листівки, ще книги...


Головну трололо кімнати ще потролили. Тепер я троль в квадраті:
Висновки дня народження трохи чудернацькі: люди, про яких я думала, що мене порадують, насправді (сильно) розчарували, а інші, з якими я мало спілкуюся  чи й зневажаю/ла, зробили мені чимало приємних сюрпризів. Так що я про багатьох змінила думку... А справжнє свято того дня зробила людина, з якою я знайома фейс-ту-фейс лише півдня...

Дякую всім за привітання!

четвер, 24 травня 2012 р.

SN production

Давненько почала шукати якусь соціал-націоналістичну атрибутику, але було ліньки піти спитати в кого, або замовляти Інтернетом. Минулого тижня сказала собі, шо так не можна жити далі і почала пошуки відповідної продукції. Знайшла зразу і майже випадково, і щоб ви не шукали, ділюся посиланнями:  http://socialnacionalist.org.ua/jshopping або  http://vk.com/club38439030
Почала з кепки і значка:



Фотографії не найкращої якості тому, що хотіла зробити їх при денному світлі, а в той час нікого не було поблизу щоб по-людськи мене сфотографувати :) 


А значок тепер красуватиметься на рюкзачку...
Зазначу, що деяка частина коштів піде на допомогу політв'язням. Так що... :)

вівторок, 15 травня 2012 р.

Back from Spain

Нарешті я в Києві. Трохи дивно усвідомлювати, що ще вдосвіта я буда в Барселоні, зранку у Відні а тепер ось сиджу у рідному гуртожитку. Перельоти були ой які неприємні: під час першого зони турбулентності були надто довгі, літак трясло хвилинами і то добре трясло, а під час другого перельоту голова добряче розболілася і дотепер болить. Плюс вночі я не спала, то попробувала поспати в гуртожитку. Попробувала. Під гупання молотків і дрельок. У калідорі такий запах, як у кабінеті стоматолога. І таке буде до кінця місяця. Холодильник порожній. У кімнаті всесвітній безлад (не з моєї вини, звичайно). Треба списати цілий зошит Копаню. Роботи непочатий край. Добре, не буду стільки жалітися, навіть англійською сьогодні не писатиму, а піду вчитися. Завтра тяжкий день. Завтра перша пара. Копань!
Добре хоч те, що почалася прекрасна гроза. Коли блискає і гримить, веселіше конспекти писати.




неділя, 13 травня 2012 р.

Terrassa through my car + Feria Modernista

Погода якась непевна, тож я зараз не гуляю, а валяюся дома. Тим більше, що в мене тиск страшенно скаче. Після того, як я опублікувала останній пост, ми з татом поїхали кататися Террассою. Звичайно, що дивитися фотографії визначних місць цікаво і пізнавально, але для того, щоб краще зрозуміти і побачити місто, варто хоч одним оком окинути звичайні вулиці. Отож накидаю тут трохи фотографій, які робила під час руху автомобіля:
The weather is kinda rare and my blood pressure changes every 5 minutes. That means that I'm feeling terrible so I can't walk outside. Anyway, after publishing my last post me and my father took our car and made a ride in Terrassa. Of course, it's interesting to see famous places of the city, but it's also interesting to see some ordinary streets. So, I show you some photos of here and there taking while driving the car:






Між тим ми вийшли погуляти на годинку центром міста, оскільки там проводилося таке дійство, як Feria Modernista. 
While driving, we stopped for an hour and went to walk at the center of the city because of the Feria Modernista:





And now I'm going to rest, make the supper, read some more blogs and books... Ugh, I feel really bad. My blood pressure is really strange and it seems like I have allergy. But I hope that all is only because of the weather. It's impossible to say if it's going to rain, or it will be sunny or it's windy. My body also hates this weather and I can feel this hate clearly. Tomorrow I'll do some shopping and photos. It seems like it's the last time I visit Spain  this year, so CARPE DIEM.
 Have a nice evening everyone!
Оу йєс, сиджу тут, вже майже закидаю наступний пост тут і опа! - по новинах вже шось про нацистську партію Галіції (північ Іспанії) балакають. Конкретно не розчула суть, але це якесь диво, що про нацистів так спокійно говорять :) І тут зразу - про гей-парад на Кубі. Хм, контраст прекрасний...Дадаїстичний. Уууу-уууу! І відразу після цього - про педофілію в Південній Америці, про симуляцію згвалтувань у їхніх школах, і все це супроводжується відео, на якому малі діти малюють примітивні х*ї, тицяють туди пальцями і сміються, беззубі. Коментар кореспондента: "Знання власного тіла і поведінка з ним без табу і комплексів допоможе побороти страх і згвалтування." WTF???!!! Поясніть мені суть!
О, а тепер про нігершу, яка вино виготовляє. Цікаві новини в Іспанії, правда?

Take me high, my airplane


Нарешті, після двох перельотів, я дома! «Дома». В Іспанії… Отже, почну вже спочатку, щоб ви почувалися так, ніби подорожуєте зі мною…
Finally, after two flights, I’m home. At my home in Spain… So, I’ll guide you as if you were traveling with me…

Київ – Відень, Відень – Барселона. На диво, я отримала задоволення від обох польотів. Але під  час другого  у мене розболілися голова  і живіт (нічого страшного, дівчата мене зрозуміють). Тож для того, щоб не мучитись, я мусила відволікатися всіма доступними методами. «Нагрішила» фотографіями у дзеркалі, у літаку, почитала трішечки, покуняла і лише під кінець найшла справді хорошу забавку: фотографувати хмари. Чесно кажучи, саме хмари є моїми улюбленими моделями, але фото з ілюмінатора вийшли трохи жалюгідні: скло було брудне, злегка потріскане і заморожене.
Kyiv – Vienna, Vienna – Barcelona. It’s strange, but I enjoyed a lot both flights. But during the second flight my belly began to hurt and I had a headache. Don’t worry, nothing out of normal. So, if I didn’t want to suffer, I had to distract myself. I took some pictures of myself in the mirror (haha), at the plane, read a few pages of a book,  took a nap, and only then I invented a good "play": I began to shoot the clouds. To be honest, they are my favourite object to shoot, but the photos from the plane are quite bad: the crystal was dirty, cracky and frozen.



 Молот Тора. Поки не зробила  собі  слов'янський оберіг, доводиться носити скандинавський (подарунок)...


Нарешті  я в Барселоні! Після страшних турбуленцій ми приземлилися, і то не краще: було хмарно, подекуди падав дощ, вітер повівав… Мене зустрів тато, по дорозі додому ми заїхали в магазин, скупилися так, як до потопу і по приїзді додому я зготувала вечерю… А  потім я сиділа форевер елоун, їла, слухала музику, робила купи інших дурних фотографій. Шоб бачили, шо я жива-здорова J
Finally I arrived to Barcelona! After some terrible turbulences we finally landed, but without a big exit: it was cloudy, rainy and windy... My father met me and after some evening shopping we arrived home and I made a supper.  And then I was “forever alone” eating, listening to music and taking more stupid photos .  Giving signs of life, haha.


 Barcelona! =)

 The plane I've been flying with.

Тепер ви знаєте, що я хотіла сказати словами «Мій тато буде багатий на цукерки». Я чемна дитина, у ручній кладі приперла кілограм  цукерок для тата…
Now you know what I meant with the phrase “My father will be rich in candies”. As a good daughter I took one kilo of candies in my hand luggage…