пʼятниця, 27 липня 2012 р.

Зустрічай, Сонце зустрічай

That post is going to be different and a little bit large. But I hope you like the photographs and the song below them :) Today I woke up at 4:50 am, and suffering from heat and insomnia is bad, so I took my camera and went out to shoot the sunrise. Maybe, it was the best morning this summer: I woke up early, the air was so nice and fresh, my cats were playing in the yard, the Sun and the colours of the sky were incredibly beautiful... Can't find the words to describe my feelings... If the day begins well - the whole day will be nice. So it was: I've done my morning exercises, read two books that I received as presents from my friends, there was a gorgeous thunderstorm near my village, I've eaten a big watermelon and so on... The whole day was just perfect.

Цей пост буде трохи довгим, але сподіваюся, вам сподобаються фотографії  і пісня під фотографіями :) Сьогодні я прокинулася о 4:50... Звісно, лежати і мучитися від спеки і безсоння - нехороша штука, тож я через півгодини вхопила фотоапарат і вибігла надвір Сонце зустрічати. Мушу сказати, що це, напевно, був найкращий ранок цього літа: встала раненько, на вулиці свіженько, сонечко гарно встає, навколо котики бігають, фотоапарат у руках і прекрасні кольори неба... Який ранок - такий день. Робила ранкову зарядку з більшим завзяттям, ніж увесь цей тиждень, прочитала дві книжки, які мені подарували друзі на день народження (дякую, Яросвіте і Тетянко:)), біля нас пройшла потужна гроза, я саменька з'їла цілий кавун, зробила хороший обід, трохи попрацювала... Ідилія. Село влітку - то ідилія.


P.S. Якщо є якась критика, побажання чи зауваження до фотографій - пишіть в коментарях. Рада будь-яким відгукам, особливо, якщо вони підуть на користь моєму вмінню фотографувати :)

















понеділок, 23 липня 2012 р.

І хто нам повірить, що йшли ми на світло?

Computer, please, work. So here comes another outfit post! The little black dress and floral bag are from Stradivarius, necklace and earrings are from Bijou Brigitte and the heels are H&M (I sometimes call it Hitler and Mussolini =)), as some of you know. The heels are pretty difficult to walk on, it's the first time I wear such slim and high heels. Anyways it looks so sweet and girly. Most of these photographs were taken right before the long rainy days. And know what? I simply adore wet gloomy days.

Комп'ютер, будь ласка, працюй. Іще один аутфіт пост. Маленька чорна сукня і квітчаста сумочка - Stradivarius, кольє і сережки з Bijou Brigitte, босоніжки - H&M (або як я жартома називаю - Гітлер і Муссоліні =)). Це вперше я ношу такі тонкі та високі каблуки, тож трохи тяжко на них ходити. Але все одно вони виглядають ефектно і водночас ніжно. Майже всі ці фотографії були зроблені прямо перед грозами, і знаєте що? Я обожнюю такі похмурі і вологі дні. А фотографи мені вічно попадаються дуже криворукі (і вони про це знають), тому фотографії з моєю персоною трохи дуже неграмотні :) Але й за це дякую.
На останній фотографії - наш стікер, наклеєний у Чернівцях зо два-три місяці тому. Дуже приємно, що він і досі там :)











вівторок, 17 липня 2012 р.

decide what you want

As you can see, these days are cold and windy, so the best I could have done is to wear knit. The shorts and black shirt are Stradivarius, knit New Look, watch Morellato and necklace is a present, but if I remember well it's from Pull and Bear.
Despite all the problems, the last week is quite nice and interesting. And there is a hedgehog living at the side of our home, every evening I put some milk to it and observe the hedgehog drinking. It's such a cutie! And very quickly it made friends with my cats, so  you can consider I have one more pet. And hope you enjoy the photos I've been taking during the week and be sure to tell me what you think!

Як ви вже знаєте, ці дні досить холодні та вітряні, тож я не мала іншого виходу, ніж одягти светрик. Шорти і майка - Stradivarius, светрик з  New Look, годинник - Morellato, і цепочка, якщо я не забула,- Pull and Bear.
Не зважаючи на всі проблеми, які знову повилазили боком, цей тиждень пройшов гарно і цікаво. А ще в нас у сараї оселився величенький хороший їжачок, і кожного вечора я пою його молочком, і поки він п'є, я сиджу на сходах і милуюся ним. То ж така лапочка! Він досить швидко подружився з моїми котиками, тож вважайте, що в мене є нова домашня тваринка :) Надіюсь, вам сподобаються фотографії, що я наклацала за тиждень.






четвер, 12 липня 2012 р.

when it's a gloomy summer


These days I've been very nervous and gloomy. Thanks Gods, now I feel better. It's also very gloomy outside, and that is my favourite weather, maybe that's the reason why I feel so good.
Dark clouds, flowers, wind and rain inspire me better that heat, haha, so today I shoot some things that make  
my life cozy.
The sweater is from some shop in Chernivtsi, bought it before going to the workout competition. 
Earrings- Bijou Brigitte, bought yeeears ago and never worn. But I found them yesterday and they seemed me so pretty, so I'll try to wear them soon. The flower head thingy was bought on the night of Ivana Kupala for 2 euros only =)
Ah, as you can see I changed the header image of my blog. So enjoy the photos and be sure to tell me what do you think :)


Цими днями мені щось не щастило, як ви самі бачили. Правда, мій жахливий настрій вже пройшов і я знову хороша мала цукеркова дитина. Темні хмари, квіти, вітер і дощ надихають мене значно краще, ніж задушлива жара, тож в мене навіть з'явився настрій, щоб щось гарненьке по-людськи сфотографувати.
В'язаний светрик я купила в якомусь магазині в Чернівцях перед тим, як піти на змагання з воркауту. Сережки - Bijou Brigitte, куплені давно, але ніколи не ношені. Вчора я їх віднайшла і надалі збираюся їх носити. Віночок - з Купальського ярмарку, за 20 грн :)
Крім цього всього добра, як ви бачите, я змінила титульну картинку блогу. Отож, насолоджуйтесь фотографіями і скажіть, що ви думаєте :)







понеділок, 9 липня 2012 р.

Це сумний, скрутний час, час збирати каміння

Аааа!!! Ну скільки вже можна? Ну як так!? Люди, яких я люблю, з якими дружу і яким довіряю - через певний час починають ігнорувати, потім несподівано знову вихором пролітають, потім знову тихо. Інші починають приймати рішення замість мене і вирішувати, що мені робити а що не робити в житті (зверніть увагу, це не батьки! або не лише вони). Ніби відвертають біду, так, але бляха, може, я сама визначатиму, чим мені займатись? Якщо треба щось зробити самій - я це зроблю і без зайвої допомоги. Якщо хочу нахапати "піздюлей" - це моє діло. І не треба всі атаки від мене відбивати.
Інші люди - б'ють у спину. У час, коли ніщо не віщує біди. Я то встану, я живуче чудо, але потім моя злість розгулюється і тим людям стає погано. Але ж я їх люблю! І вони мене теж, що парадоксально. Але власних ударів не помічають.
А найгірше те, що в деяких людях всі ці якості поєднуються!
І як так жити? Ні, ну жити можна, ще й не з такого викарабкувалася, але на душі залишається осадок. Дедалі тяжче стає довіряти  людям.
Ні, я не покладаю на них забагато надій, а потім розчаровуюсь. Я просто оцінюю виходячи з наших стосунків протягом певного часу.
У моєму житті часто бувало так, що друзі виявлялись несправжніми, мінливими. І часто бувало таке, що я браталася з вчорашніми ненависниками. Зараз я протроху придивляюся до ворогів: ану, хто з вас стане наступним моїм другом?...



 Після написання цього пориву душі я хотіла піти гуляти берегом Черемошу.
Взагалі,єдине, що, здається, порятує мене від дурних думок - це прогулянка з фотоапаратом, покутсько-буковинським духом і душею. Босоніж.
Але надворі загрозливі хмари, тож попробую рятуватись якимось хорошим фільмом.
Не люблю  такий настрій коли тебе люди задовбали. Надіюсь, до ранку поганий настрій пройде.
Дякую, Маріанна.Дякую, Керті.
Дякую всім, хто це прочитав.
Ще більше подякую тому, хто хоч якось мене розрадить.

неділя, 8 липня 2012 р.

Street workout Чернівці

У суботу, на Купала, на території 300 чернівецького полку, проходили змагання з воркауту. Хто не знає, що це - хай погуглить, а хто хнає - нехай насолоджується фотографіями!
Окрім усіма улюбленого Дениса Мініна були ще відомі Іван Савчук, Іван Козачок, Іван Криленко... А по кількості відвідувачів Чернівці, як завжди, б'ють усі рекорди - нас було не менш ніж 300 людей.
Мета змагання - популяризація спорту, воркауту, здорового способу життя, а також відбір найкращого спортсмена на міжнародний фестиваль у 2013 році. Забіжу наперед і скажу, що найкращим визнано наймолодшого турнікмена -  8-річного хлопчика :)
Єдине, про що я жалію - це те, що не змогла залишитись до кінця, оскільки треба було сісти на останню маршрутку, якщо не хотіла залишитись ночувати на вулиці :)
А ще треба віддати належне своєму фотоапарату - він гідно і без перегріву витримав 4-годинну зйомку на палючому сонці. Для порівняння - я спеклася, як рак і випила 4 літри води і соків.
Зрештою, не буду довго писати, адже найголовніше тут - не слова, а фотографії. Enjoy it!







Маленький переможець :)












Кому замало цих фотографій - шукайте сотні і сотні тут.