понеділок, 20 травня 2013 р.

про сни і ручки

Як не дивно, я щоночі бачу сни. По два-три. Іноді бувають надзвичайно веселі сни. Один із них, про печенько "чорна діра", зараз успішно гуляє Могилянкою. Ще один шедевр - про ляльку Барбі і пластикову рожево-помаранчево гламурну рибу. Часом сняться жахіття, після яких ходиш увесь день закумарена, а то й прокидаєшся в сльозах. Буває, сни повторюються. Але найзагадковіші сни - коли тобі сняться незнайомі люди. Тобто ти їх бачила краєм ока чи просто вк, але одні індивідууми сняться двічі-тричі, а інші виринають у підсвідомості по кілька разів на місяць. Знайомий сказав, що незнайомі люди не можуть снитися. Що ж, мій мозок пафосно ігнорує всі теорії і витворяє таке, що мені залишається перенести ті химери на папір - і буде бестселлер. Може, колись займуся аналізом і художнім оформленням своїх снів... О, а ще я пам'ятаю сни п'ятирічної давності. Тому матеріалу хоч греблю гати...

Почався новий триместр, а це означає деканат-індивідуальніплани-кафедри-нерви-починаювчитись-грошейнема-яботаніще-нові викладачі-ітакдалі. Перед початком кожного семестру я урочисто закупляюся зошитами в квіточки або з козаками, ручками, кольоровими папірцями, коректорами, маркерами, олівцями... і вчора здійснила свою мрію: 12 кольорових ручок з блискітками, за 5 гривень у Сільпо, взяла останні прямо перед закриттям. Я тими ручками обписала зошити одногрупниць, свої руки, і цей ентузіазм дійшов до того, що за один день на англійській я списала більше паперу, ніж за весь минулий семестр, коли єдина в групі  отримала автомат. Колись давно, ще в Іспанії, мені подарували одну таку ручку, блакитну, і я ту ручку досі не списала, настільки берегла ту синю блискучу пасту... Тепер я можу влаштовувати каліграфічні party hard.
А ще я хочу скупатися у своєму рідному коханому чистому Черемоші.


Немає коментарів:

Дописати коментар