середа, 12 червня 2013 р.

Весело

У мене зараз 2 мрії:
- Щоб усе було добре
- Закінчити семестр. Якнайшвидше.
А ще сьогоднішній день подарував мені визначення моєї екзистенційної сутності. Отже, я кулінарний і книжковий гедоніст.
Це все я завдячую Уайльду і його "Портрету Доріана Грея".
Грошей вже давно нема, часу нема, а я все одно умудряюсь витрачати усі свої (і не свої) ресурси на книги, на їжу і на приготування їжі. З книгами простіше, я їх скуповую зараз щоб улітку читати.
А от їжа... Якою б стомленою чи зайнятою чи бідною я не була, гроші і час на нормальне харчування у мене будуть завжди і за будь-яких обставин я викрою час, щоб почаклувати над плитою.  Така я людина - краще недовчусь, але висплюсь, смачно і корисно поїм і знайду час потренуватись. Здоров'я - найважливіше, а мізки в голові є. А знання можна в останній момент перед екзаменом запхати чи просто викрутитись. 
Жаль лишень, що наука таки сильно тисне. І замість коханого тренуваннячка я мушу... задовольнятися пробіжкою на стадіоні...
Та не буду про сумне.








Мирослав-жовтий, тобто Дочинець, давно впав мені в око і сьогодні я піддалась спокусі.
Мирослав-червоний, він же Лаюк, на тижнях видав свою другу книжку. Як не дивно, цього ранку я і мій старший дружба здибались на плацу і хвилин 15 весело вовтузилися під шовковицею. Дивно, що я раніше ніколи не їла її плодів. Тепер відкрила для себе і червону книжечку, і червоні плоди, які спочатку здались мені кислими...

Немає коментарів:

Дописати коментар