пʼятниця, 25 січня 2013 р.

той хто хоче - шукає можливості, хто не хоче - шукає причину

От і пройшло перших два тижні нового семестру. Не прогуляла жодної пари, що взагалі є досягненням для мене. Раніше дозволяла собі пропустити кілька нудних лекцій, але щось стрельнуло в голову, тому я почала вчитися так сумлінно, як хіба до тестів готувалась... Вчора ввечері думала трохи про щастя. І просто відчуваю, що щаслива. Звісно проблеми є, і немало, дещо взагалі мені з рук валиться. Але все одно є якесь внутрішнє усвідомлення гармонії і щастя. А проблеми - то просто складова щастячка, без проблем не буває. Кілька днів підряд мучилась, нервувалась, навіть плакала, аж досі дивно, що сумлінно витримувала і по 6 пар в день. А потім зрозуміла, що є дуже багато внутрішньої сили, яку треба витрачати на щось хороше, а не прой***вати. І заспокоїлась. Якось то воно буде, як писав Остап Вишня. Все, що робиться, робиться на краще. Тим більше, що в мене ще багато цукерок залишилося з новорічних свят :3










Listen or download Сергій Василюк Іншої не було for free on Prostopleer

неділя, 20 січня 2013 р.

back to blog

Посеред першого семестру як завалили мене справи... Доки протягом тижня кілька людей не попросили мене знову щось писати, і сьогодні переповнилась чаша моєї абстрагованості від блогу і я знову тут :)

Чомусь рідко ношу з собою фотоапарат, майже ніколи, але вчора таки вибралася на Лису гору в Києві, на капище Перуна Чотириликого. Знайти те капище було ой як проблемно... Не стільки капище, скільки правильну гору. Одне слово, не стільки піднімалися, скільки блукали навколо Видубичів з однією прехорошою людиною, аж поки не надибали засніжену дорогу, що вела до капища.

























Не буду довго описувати почуття, які мене переповняли на цьому святому місці, посеред "лісу" (все одно було дуже чутно шум міста), скажу лише, що почувала душевне полегшення і радість, гріючись коло вогню у хорошій компанії. Хоч ноги промокли ще на початку нашої "розвідки", я навіть не застудилась :)


























Це перший раз ми були на такому прекрасному монументальному  капищі. Я вже писала, що сталося з кумиром Перуна на Старокиївській горі, тому душа рвалася шукати нові місця. Хоча продовжую відвідувати того  (тепер уже обрубок) кумира через те, що на Лису гору довго і тяжко добиратися.
Відтепер постараюся находити трошки часу хоча б раз у тиждень для блогу. А ще давно пора віднести телефон у ремонт, тому що я загубила кнопку "фотокамери", тобто не можу фотографувати на мій найбільш мобільний "фотоапарат". А коли буде зремонтований телефон, тоді і фотографії будуть, і буде про що писати і що викладати.
Гарного всім початку року!



Listen or download Кривий танець for free on Prostopleer