вівторок, 19 березня 2013 р.

форбс і сорочки

Тиждень тому сидимо ми на лекції у Павленко. Заходить якась нещасного виду дівка, несміливо промимрила щось про Форбс, Могилянку, фотографа. Ну ми зрозуміли, Ганна Іванівна теж не була проти цього, " Я ж не заберу у вас моменти слави".
Ну і як на зло, напередодні ввечері я лягла спати з мокрою головою. Вранці сяка-така встала, одягла джинси, якось хєрово зробила хвостик, одягла сорочку, яку не люблю бо вона завелика, висить,  не намалювалася як люблю, " а хулі мені, дві пари відсидіти". Коротше, і я не була в захваті від свого відображення.
От і  хулі мені... Сиджу на другій парті з покерфейсом, вже й не ворухнусь, і думаю "Ну не фотографуй мене", "Відфотошоп мене", хоча всі знають що я не друг фотошопу...
Відтоді я взяла за залізне правило не виходити з дому, поки не буду почуватися як міс Всесвіт. Більше ніяких джинсів і хвостиків з пом'ятим волоссям,завеликий одяг відтепер для мене  взагалі табу.
Ось так болісно засвоюються уроки.
Щоправда, позитивний ефект відчула відразу, вже наступного дня. Стою я така у своєму красивому зеленому пальто, у сукні,  на каблучках, з якоюсь красивою зачіскою біля Сковороди. Тут як тут вродився якийсь американський фотограф з півметровим об'єктивом. Може й не Форбс, але було приємно, що я вже не заспане бліде чудо у великій сорочці, а мила заплетена-переплетена дівчинка у зеленому з котячим поглядом. Звісно, я зробила вигляд, що нічого не помічаю, але у душі було приємно, що я не якась там дівка з вулиці, а мила дівчинка з ізюминкою.
Урок засвоєно.

четвер, 14 березня 2013 р.

нарешті вчуся

Я й не підозрювала, що на другому семестрі другого курсу почну нормально, ба навіть добре вчитися. Перший серйозний сюрприз - я написала реферат не в ніч здачі, а за 4 дні заперед!!! Дем'ян Наливайко і його поезія. Певно, козацький дух дає мені плюси до наснаги і бажання вчитися.
Другий нєжданчік - я переслала ненавидіти друкувати. Раніше я ненавиділа навіть есе  чи оповідання писати, тепер спокійно за вечір написала цілий реферат (власний аналіз), а потім ще й оповідання Іванюку, які я ненавиділа писати і вічно заборговувала. Слава Богам, вже давненько не мала в нього боргів. Згадала реферат про Велесову книгу, аналіз перших чотирьох дощечок. Ганна Іванівна була в захваті, не очікувала, що така тяжка для всіх тема закінчиться для мене фурором, особливо коли робота  починається неприємними для християнства словами.
А ще я зрозуміла, що до нестями люблю свій спорт. Так люблю, що не описати. До смерті люблю. І багато чого завдячую йому: здоров'я, красу, навчання, колосальну силу волі, організованість, гарний настрій, і навіть...врятовані стосунки. До нього всі ці теми шкутильгали.   Палитися не буду, але мушу хоч якось виплеснути ту любов, що відчуваю до свого спорту.
Середина березня - снігом привалило :) Гуляли з другом по Подолу, по якійсь милій вуличці з кольоровими будиночками. Все в снігу. Можна було влаштувати псевдоріздвяну фотосесію, але в мене руки так замерзли, що лінь було витягти фотоапарат з рюкзака :) Зате викарабкалися на Хоривицю з горем пополам.




субота, 9 березня 2013 р.

Усміхнися світові - і світ усміхнеться тобі

Я неймовірно рада, що ходила на всі лекції з зарубіжки. Ото буквально на останній лекції почула про дуже цікаву і корисну штуку, про егоїзм, волю і самозречення. Сформулювала якось криво, але суть ось в чому: слід бути доброзичливим і щедрим до інших, іноді навіть зрікатися наших бажань і вибриків заради інших. У звичайному розумінні воля - це робити шо хоч, анархія. але справжня воля - самозречення, звільнення від власного егоїзму. Мушу визнати, що по життю я егоїстка, але й сама не в захваті від цього, тому ще на парі почала переосмислення свого ставлення до інших, і почала втілювати ту філософію в життя. Ефект відчула одразу :)
Звісно, що я не стаю якоюсь мученицею чи супердобродійницею, але це саме та частинка морального пазлу, яку я колись "успішно" посіяла. Вона валялась в мене перед носом, але тільки викладачка, говорячи про російський реалізм, тицьнула мій ніс у ту частинку великого кольорового  пазла моєї моральності, і я потихеньку почала його впихати на місце, як на тренуванні, з допомогою тренера.
А ще я відкрила у себе садистські нахили таку негативну рису, як вміння наступати людині на живе. І мені це подобається, я про це ще ні разу не пожаліла. Але потім повторно розставляю пріоритети і доводиться згортати свої знущання наступи на чужу самолюбство гідність. Заради майбутнього і заради власного прекрасного життя.
І трошки буденного:  + 2 сукні у мій гардероб! Єєєє! Біда лишень, що вже нема куди класти стільки одягу :)
ТСР пройшов непогано. Так і не написала курсач, але хоч почала. Трішки відпочила...
Тепле фото себе  коханої найкращої в світі  перед парами. Так, я дівчинка, мені можна грішити фотографіями з дзеркалкою в дзеркало :D



Listen or download Vivienne Mort Зірочка for free on Prostopleer